Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Інформація про заклад
- Історія
Історія нашої школи
Історія нашого села і школи тісно, нерозривно, навіки пов’язані одним міцним вузлом.
Короткі архівні відомості свідчать, що 1887 року переселенцями з Єлисаветградської губернії та із сусіднього села Возсіятського було засновано село Новомиколаївка.
Поступово зелена, розлога балка забіліла білими хатками, задзвеніла дитячим сміхом, забриніла веселою піснею. У молодому селі і молоді багато, і дітей, як горобчиків у зграї. Всі допитливі, швидкі все хочуть знати. Вивчити дітей, розігнати темряву неграмотності життєва необхідність. Тож і виникла необхідність побудови школи. Коштами земства почалось будівництво храму знань. зводились високі кам’яні стіни, встановлювався червоний черепичний дах, велися мулярські роботи, а батьки вечорами вже навчали дітей, як треба шануватися в школі, як невситимо треба черпати знання.
І от 1912 року нова школа прийняла перших учнів. Як згадують старожили, з усіх довколишніх сіл малі учні міряли свою доріжку – із із малого Ставу, із Бистровського, із Дивина. Доріжку наполегливої розумової праці, що дасть їм перепустку у велике життя, покаже той світ, який буяє поза їх зеленим Степом.
Прошуміли над селом і новою школою і революція, і громадянська, і Велика Вітчизняна війна. Та школа припиняла роботу лише в часи окупації села німецькими солдатами в 1941-1944 р.р. А по війні відновилась робота навчального закладу. За парти сіли ті, кого ми нині називаємо дітьми війни. Класи були переповнені, до одного класу ходили діти різних років народження, треба було наздоганяти пропущене в навчанні.
Першим директором післявоєнної школи був Кузьма Якимович Оришака, колишній фронтовик, суворий і справедливий учитель і керівник. На той час школа була семирічною. Середню освіту треба було здобувати в сусідніх селах та в Новому Бузі. Згодом школа стала восьмирічною і налічувала вже більше 200 учнів та до 20 членів педколективу. Демиденко Зоя Іванівна, Стебліна Віра Матвіївна, Баклан Віра Федорівна, Квачова Євгенія Іванівна – мудрі вчителі 60-70 р.р.
Старе приміщення школи функціонувало до 1973 року та не могло вмістити дітей, яких з кожним роком ставало все більше. Тож благодатного першовересневого ранку 1983 року всі зібралися на затишному подвір’ї нової двоповерхової красуні-школи, яка вже стала середньою, 10-річкою.
Розпочалась нова сторінка літопису в історії освіти нашого села. Гордиться школа своїми учнями, багато з яких успішно закінчили ВНЗ, стали лікарями, вчителями, інженерами, агрономами, військовими, стали просто хорошими людьми, гідними громадянами України.
Нині в школі навчається 53 учні. Розумного, доброго, вічного вчать їх 13 вчителів на чолі з директором школи Стебліною В.І.
Назавжди в історію школи. в пам’ять її учням вкарбувались імена тих, хто радо ділився з дітьми своїм розумом, теплом свого серця, щедрістю душі : Оришака Ф.Ф., Чорноусько А.Ю., Чорноусько М.Т., Григор’єва М.М., Слободяник М.М., Волик Н.Ф., Яремчук Л.Д., Куценко М.З.